«Я не втішаю президента брехнею, завжди кажу йому правду»

Починаючи з весни цього року, заступник голови Київської обласної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Віталій Ярема (55 років) систематично відвідує Переяслав-Хмельницький, Яготинський та Згурівський райони. Ці відвідини завжди пов’язуються з реалізацією тих чи інших проектів, спрямованих на поліпшення інфраструктури, медичного обслуговування, розвитку фізкультури і спорту в цих районах. Чим викликаний сплеск активності колишнього народного депутата, віце-прем’єра, генерального прокурора? Про це журналіст «Вісника» вирішив запитати у Віталія Григоровича. Пропонуємо читачам запис інтерв’ю.

Навесні мене запросив до себе Президент і повідомив, що з Переяславщини надходить багато скарг на бездіяльність органів державної влади, він сказав, що є багато недоліків, які можна й треба ліквідувати. Нагадав мені, що Переяславщина – моя батьківщина й запропонував попрацювати. Останні чотири роки після своєї відставки з посади Генерального прокурора я не був втручений у політичний процес. Працював у благодійному фонді «Закон і честь», який допомагав працівникам правоохоронних органів, займався бізнесом. У принципі мене й мою родину все влаштовувало. Однак я не хотів відсторонюватись від Президента, тим більше, що бачив, як останнім часом його звинувачують в усіх негараздах. Що б де не трапилось – винен президент. Це неправильно. Я вирішив вступити до президентської партії, хоча ніколи ні в яких партіях, крім Комуністичної партії Радянського Союзу (з 1982 до 1991 року), не був. На зборах Київської обласної організації БПП «Солідарність» мене обрали заступником голови з політико-правових питань. І я почав заглиблюватись у проблеми Переяславщини в першу чергу.

Що вас вразило найбільше?

– Несправедливість у розподілі коштів обласного бюджету. Робилось так: якщо хтось із високопоставлених чиновників, народних депутатів чи навіть депутатів облради лобіював інтереси того чи іншого регіону, туди спрямовувалися кошти, фінансувались певні розділи певних програм. Оскільки на виборах до обласної ради не було обрано жодного депутата з Переяславщини, то й кошти сюди виділялись за залишковим принципом. Простіше кажучи, вони не виділялись зовсім, наприклад, на ремонт доріг. Коли я це побачив, то висловив своє невдоволення тодішньому голові Київської облдержадміністрації Олександру Горгану. Вдалось добитися утворення спеціальної групи, куди ввійшли працівники облдержадміністрації, облавтодору, інших структур. Виїхали на місце і проінспектували дороги в Переяслав-Хмельницькому, Яготинському та Згурівському районах. Всі, хто їздив тими дорогами, знають, в якому стані вони були. Вдалось відремонтувати дорогу від Підварок до станції Переяславська, міст у Чирському, дорогу від траси Київ – Харків до центру Яготина. Змогли привести до ладу багато сільських вулиць. Ремонти виконувались за кошти обласного бюджету, а також за гроші з місцевих бюджетів.

Мені вдалось залучити кошти благодійників для того, щоб облаштувати міні-футбольне поле зі штучним покриттям у своїй рідній Великокаратульській школі. Звичайно, що тоді, коли я там навчався, про таке покриття не можна було навіть мріяти. Але зараз, якщо воно є на стадіонах столичних шкіл, то чому його не може бути в селі?

Кілька тижнів тому на посаду голови Київської облдержадміністрації був призначений Олександр Терещук – теж генерал, як і ви, теж – колишній працівник органів внутрішніх справ. Це призначення лобіювали ви?

– Лобізм у нас заборонено законом. Але коли запитали мою думку, то я сказав, що добре знаю Олександра Дмитровича, бо він у 2015 році працював заступником начальника Головного управління внутрішніх справ м. Києва, яке я тоді очолював. Оскільки, я переконаний, що в області потрібно робити революційні зміни, то треба, щоб людина на посаді голови ОДА відповідала саме цим запитам. Олександр Терещук – реаліст, він ніколи не обіцяє того, що не зможе зробити, але завжди виконує обіцяне. Він не боїться прямого контакту з людьми, незручних запитань. Ті, хто був на зустрічах із ним у Яготині та в Переяславі, могли переконатись, що Олександр Дмитрович налаштований робити зміни на краще. Він ставить конкретні завдання перед чиновниками, які разом із ним приїжджають на зустрічі, і вимагає їх виконувати. І що важливо – не сприймає популістських заяв. Сподіваюсь, що невдовзі всі побачать позитивні зміни.

До речі, половина тих проблем, які піднімали жителі Яготинського та Згурівського районів, уже вирішена.

Що це означає?

– Тільки те, що проблеми ці давно вже можна було вирішити зусиллям місцевих владців. Але ніхто ж не займався! Подивіться на нинішній склад депутатів Київської обласної ради. Там же більшість – в опозиції до президента. Навіщо вирішувати проблеми? Їм чим гірше, тим краще. Бо інакше як можна пояснити, що бюджет-2018 був прийнятий тільки в червні? Гроші були, але їх не можна було використати. І на сьогодні видатки обласного бюджету профінансовані трохи більше, ніж на 50 відсотків, це на початок грудня.

Які проблеми не можуть бути вирішені швидко?

– У Переяславі це ТЕС. Люди, які протестують проти її введення в дію, протестували й проти початку спорудження станції. Але вона вже збудована. Олександр Терещук на зустрічі пообіцяв провести нараду в четвер, 29 листопада, і запросити на неї представників обох сторін цього конфлікту. Але справи щодо ТЕС розглядаються в судах. І ніхто із владців не може відмінити їхні рішення. Отож, тут усе дуже непросто, і на швидке вирішення проблеми розраховувати не варто.

Ви свого часу подали у відставку з посади Генерального прокурора, це було при нинішньому президентові. І ви знову працюєте з ним, як це пояснити?

– Я почав працювати на цій посаді 19 червня 2014 року, на вулицях Києва ще стояли барикади, ходили люди в балаклавах. Ми почали розслідувати діяльність президента Януковича з 2010 року, коли він узурпував владу, шляхом внесення змін до Конституції. Україна з парламентсько-президентської республіки стала президентсько-парламентською. І далі – зловживання владою, рейдерські захоплення підприємств, діяльність Януковича і його сім’ї та найближчого оточення. Ми все це об’єднали у велике кримінальне провадження, створили групу слідчих із 70 осіб, керівником я призначив Сергія Горбатюка. В той час були оголошені в міжнародний і міждержавний розшук 22 особи, були накладені арешти на банківські рахунки Януковича і людей з його оточення. Ми працювали дуже ефективно в багатьох напрямках. Але через певний час я побачив, що люди, які прийшли до влади «на крові» героїв Небесної сотні, зовсім не проти сісти на схеми, які відпрацьовані Януковичем і його командою. І не хочуть ніяких змін. Я став ворогом і для колишніх корупціонерів, і для нових, які хотіли величезних грошей. І тоді почалася «війна» проти мене й моєї сім’ї. Кожного дня під Генпрокуратурою влаштовували мітинги, там були одні й ті ж «активісти», постійно «чергували» біля мого житла, та навіть приїжджали з телекамерами в Строкову, маму мою знімати. Називали мене корупціонером, злодієм.

Це ж хтось замовив?

– Так, звичайно. Впевнений, що всі ці шоу оплачували ті люди, з якими я боровся. А журналісти, громадські активісти були тільки виконавцями. Я звітував про свою роботу 10 лютого 2015 року в парламенті. Звіт затвердили, але я все одно подав у відставку. Мені телефонували депутати й казали, що не будуть голосувати за мою відставку. Але я для себе вже прийняв рішення. І президент мене підтримав. Ми з ним ніколи не були ні друзями, ні бізнес-партнерами. Але завжди розуміли один одного. Після відставки отримав смс-повідомлення від нардепа Єгора Соболєва: «Нічого особистого, ми хочемо побудувати нову державу». Зараз ті люди, яких ми оголошували в розшук, уже не в розшуці, особи, які були заарештовані, – на свободі. А нова держава не побудована.

Чому так сталось?

– Тому є багато причин. В першу чергу, через те, що відповідно до закону про люстрацію з правоохоронних органів звільнили багато професіоналів. Вийшло так, що люди, які мали високий фаховий рівень, під час Майдану були на керівних посадах у правоохоронних органах і були звільнені саме за цією ознакою. Виявилось, що просто були не в той час, не на тому місці. Хоча під час Революції гідності багато з них таємно допомагали майданівцям, ділились інформацією, повідомляли про заходи, які тодішня влада планувала проти нас. Я на посаді Генерального прокурора виконав вимоги закону. Були звільнені 150 працівників, які потрапили під люстрацію. І це були в переважній більшості молоді люди, які вже мали високу кваліфікацію і могли б плідно працювати й «будувати нову державу». Не склалось. На звільнені посади призначили людей за партійними квотами, за результатами конкурсів, які невідомо як повигравали. Прийшли люди, які не вміють працювати й не хочуть вчитися.

При зустрічах із президентом, що ви розповідаєте?

– Правду кажу. Про те, як суспільство оцінює його роботу, не обходжу неприємних тем. Я не належу до тих людей, які його заспокоюють і кажуть те, що йому хотілось би  чути. Розповідаю про негатив, про те, що всі так звані опозиціонери об’єднались проти нього і виливають весь бруд на Порошенка. Уже створена й успішно працює технологія брехні. Залучені телеканали, інтернет-ресурси, газети. Треба змінювати інформаційну політику, працювати на випередження.

Ви збираєтесь балотуватись у Верховну Раду на наступних виборах?

– Я ще не вирішив. І не це мене зараз турбує, мені хочеться допомогти землякам, вирішити хоча б невелику частину їхніх проблем, покращити якість життя. Сподіваюсь, що в команді голови облдержадміністрації Олександра Терещука, яку він зараз формує, будуть тільки люди, які працюватимуть не для свого збагачення, а для розвитку Київщини. Тоді ми знайдемо спільну мову, й усе в нас вийде.

Інтерв’ю записала Галина Карпенко, “Вісник Переяславщини”

Поділитись:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *